Був такий польський адмірал Юзеф фон Унруг, етнічний німець з аристократичної родини, син генерал-майора прусської гвардії. З 1907 по 1918 рік він служив у кайзеровському флоті, у Першу світову командував флотилією підводних човнів (отримав Залізний Хрест І-го та ІІ-го ступенів). У 1918-у став служити у польських ВМС, з 1925-го командував їхнім морським флотом (ще було 2 річкові флотилії). До 1 жовтня 1939 року командував обороною на Балтійському узбережжі (Варшава капітулювала 28 вересня). Всі роки в полоні відмовлявся від переходу на службу Рейхові.
В концтаборі на перемовини до нього прийшов двоюрідний брат і звернувся до нього німецькою. Той відповів французькою.
"Йозефе! - здивувався брат. - Ти не знаєш німецької?" "Я забувся її 1 вересня тридцять дев'ятого року", - відказав фон Унруг.
